Публікації

"Краші з кращих за свободу сміло вийшли без вагань"(година-реквієм). *** А сотню вже зустріли небеса.. Летіли легко, хоч Майдан ридав… І з кров´ю перемішана сльоза…. А батько сина ще не відпускав.. Й заплакав Бог,побачивши загін: Спереду — сотник ,молодий,вродливий. І юний хлопчик в касці голубій, і вчитель літній-сивий-сивий.. І рани їхні вже не їм болять.. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла…

Зображення
Дописати коментар
Докладніше

20 лютого-День Героїв Небесної Сотні. "Хто вмирає в боротьбі- в серцях живе повіки!"(виставка-пам'ять). Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природньо, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій. 20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені. На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію. Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним. 11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.

Зображення
Дописати коментар
Докладніше

19 лютого-80 років від дня народження Анатолія Камінчука. "Котики вербові гріють лапенята"(виставка-поетичний ланцюжок).Сонце по діброві ходить, як лисичка, котики вербові жмурять жовті вічка. Вже не хочуть спати, хоч і трішки сонні. Гріють лапенята на яснім осонні. Анатолій Камінчук народився 1939 року в Києві в сім’ї службовця. Коли почалася війна, його батько — Семен Камінчук — пішов на фронт — в 1943 році загинув у боях під Житомиром. Мати, Марина Федорівна, разом із сином переїхала у село Луб’янку (Бородянський район Київської області) до свого батька Федора Івановича Петренка, де потім Анатолій закінчив середню школу. Після служби в армії, закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, працював учителем на Житомирщині. Писати вірші Аатолій почав ще в школі. Перший вірш надрукував у районній газеті, коли навчався у дев’ятому класі. Він називався «Десятикласнику», 1956 рік. В 1958 році газета «Київська правда» подала велику добірку віршів поета-початківця з передмовою Платона Воронька. У 1969 році вийшла перша збірка віршів Анатолія Камінчука «Свічадо», тоді ж він переїхав до Києва. Працював у журналі «Малятко», у видавництві «Дніпро», завідувачем відділу, заступником головного редактора журналу «Київ». Друкувався у журналах «Україна», «Дніпро», «Вітчизна» тощо. Анатолій Камінчук видав більше десяти збірок віршів для дітей. Вийшли друком його книжки віршів та прози, книжка оповідань, новел, етюдів та образків «Білий сніг кульбаб». Пише також статті, публіцистику, друкується в періодиці. Окремі вірші поета перекладено російською, молдавською, азербайджанською та польською мовами. Член Національної Спілки письменників України.

Зображення
Дописати коментар
Докладніше

15 лютого-Стрітення Господнє."Як Лютий до Березня в гості приїзджає"(фольклорні посиденьки у бібліотеці).Народні прикмети: – На Стрітення уважно стежать за погодою: якщо день буде сонячним – слід чекати врожайного року, а якщо засніжить і вдарять морози – весна буде пізньою, дощовою та холодною. – День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла. – Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною. – Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою. – Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою. – Як на Стрітення зі стріх капає, ще велика буде зима. – Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна. – Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів. – Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев. – Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози. – Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.

Зображення
Дописати коментар
Докладніше