3 березня-120 років від дня народження Юрія Олеші. "Хто переможе трьох товстунів?"(казковий переполох).Юрій Карлович Олеша – російський прозаїк і драматург. Народився майбутній письменник у Єлисаветграді (зараз Кропивницький). Його батько був збіднілим польським дворянином. У 1902 році сім’я переїхала до Одеси. Насичене культурне життя міста сприяло вихованню майбутнього письменника. Ще навчаючись у гімназії, Олеша почав писати вірші. По закінченні гімназії в 1917 році вступив до Одеського університету, де протягом двох років вивчав юриспруденцію. У студентські роки спілкувався з молодими письменниками – В. Катаєвим, Е. Багрицьким, І. Ільфом та Є. Петровим. У 1921 році, під час громадянської війни, Олеша виїхав із голодної Одеси до Харкова, де працював журналістом і друкував вірші в періодичних виданнях. У 1922 році він переїхав до Москви і поселився в знаменитому Письменницькому будинку, розташованому навпроти Третьяковської галереї. Тут жили більшість з відомих російських письменників, і Олеша з головою занурився в літературно-мистецьку атмосферу. У 1924 році Юрій Карлович написав свій перший прозовий твір – роман-казку «Три Товстуни», яку присвятив своїй дружині Ользі Суок. Вперше книга була опублікована в 1928 році з ілюстраціями М. Добужинського. «Три товстуни» зробили Олешу по-справжньому знаменитим. Творча спадщина Ю.К. Олеші досить широка: три романи, дві поеми, тринадцять п’єс і інсценівок, шість кіносценаріїв, автобіографічна книга «Ні дня без рядка. Із записників» та ін. Роман-казка «Три товстуни» пройнята революційним романтичним духом. Це розповідь про мужню боротьбу проти ненаситних володарів благородних бідних людей. У країні Трьох Товстунів складається революційна ситуація і починається заколот. Ідейними натхненниками революціонерів стають зброяр Просперо і гімнаст Тібул. Їм допомагають доктор Гаспар Арнері і дівчинка-циркачка Суок. Безстрашно пройшовши через усі випробування, вони не тільки рятують усиновленого Товстунами спадкоємця Тутті, але і звільняють від поневолення народ усієї країни. Вже після першої публікації казка «Три Товстуни» викликала величезний читацький інтерес. Сучасники Олеші, діти і дорослі, захоплювалися фантазією автора, своєрідністю його метафоричного стилю. У 1930 році на замовлення МХАТу Олеша зробив інсценування «Трьох Товстунів», яке до наших днів успішно йде в багатьох театрах світу. Роман і п’єса переведені на 17 мов. За казкою Олеші поставлено балет (музика В. Оранського), знято мультиплікаційний (сценарій В. Шкловського) і художній фільм (режисер О. Баталов).



































Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

4 лютого -200 років від дня народження Божени Нємцової."У світі добрих казок"(виставка-представлення).Божена Нємцова — видатний чеський прозаїк XIX ст., майстер «сільської» прози. Вона відобразила у своїх творах не лише побут, а й світогляд селян Чехії та Словаччини, її творчість пронизана духом патріотизму та народності. Казки Нємцової, низка її оповідань і передусім повість «Бабуся» увійшли в золотий фонд чеської літератури. Нємцова народилася у Відні і була позашлюбною дитиною чеської покоївки Терезії Новотної та фірмана-німця Йоганна Панкла. Невдовзі після її народження батьки зареєстрували шлюб і переїхали в Ратиборжице (неподалік від м.Ческа Скаліце), де служили в герцогині Заганьської. Вихованням Божени переважно займалася її бабуся Магдалина Новотна, котра прищепила внучці не лише високі моральні ідеали, а й любов до народу, його побуту, мови, фольклору. Близькість до панського двору також вплинула на розвиток дівчинки, з одного боку, розвинувши її культурно, а з другого — дозволивши їй побачити всю повноту соціальних контрастів. Божена закінчила тільки початкову школу, але була досить добре освічена; гостюючи в родині панського управителя у Звалковицях, вона ознайомилася з німецькою літературою, передусім із творчістю Й.К.Ф. Шиллера. У 17 років її видали заміж за урядового чиновника Йозефа Нємеца, по суті, чужого їй за своїми інтересами та характером. Проте саме завдяки йому Нємцова, перебуваючи у Празі (1842—1845рр.), зблизилася з передовою творчою інтелігенцією, передусім з поетом В. Б. Небеским, під впливом котрого почала писати. Після 1848р. Й. Немец як чеський патріот зазнав гонінь; творчість Нємцової владі теж не подобалася. Подружжя з чотирма дітьми було змушене переїхати спочатку в Німбурк, а потім у Ліберец, у 1850 р. Нємеца направили в Угорщину. Нємцова з дітьми переїхала у Прагу, де прожила 12 важких років: помер її старший син Гінек, вона сама важко хворіла, до цього після звільнення чоловіка додалися матеріальні нестатки. Восени 1861 р. Нємцова поїхала у Літомишль. аби видати там свої твори; захворівши, вона повернулась у Прагу і там невдовзі померла. Справжнім її дебютом стали «Народні казки та легенди» 1845—1847рр. Неприховані симпатії до простого народу та неприйняття буржуазії спричинювали вкрай негативне ставлення до Божени буржуазної преси, з якою про творчість Нємцової полемізував на сторінках журналу «Ческа вчела» один із найзначніших тогочасних письменників К. Гавлічек. У роки глибокої особистої кризи, після смерті сина, Нємцова написала свій найкращий твір — повість «Бабуся», навіяну споминами про дитинство та її бабусю, про віднайдену радість творчості. Нємцова цікавилася українською культурою, зокрема народною прозою. У нарисі «Картини зі словацького життя « (1859) вона описала українські обряди — сватання та весілля. Елементи українського фольклору є у збірці «Словацькі казки та оповіді». Восени 1861 року залишила чоловіка й поїхала в Літомишль, але хвороба й фінансові труднощі змусили її повернутися назад. В січні 1862 року померла в своєму празькому домі «Коло трьох лип» на Прикопі, поховали її на Вишеградському кладовищі.

Зображення
Докладніше