7 липня-Івана Купала."Чарівні вогні купальської ночі"(етнографічна виставка-мандрівка).В ніч з 6 на 7 липня в Україні відзначатимуть одне з найпопулярніших народних свят – Івана Купала. Незважаючи на те, що ця дата збігається з релігійним святом – різдвом Іоанна Хрестителя, Купала свято має язичницьке коріння. Основні традиції на свято Івана Купала – стрибки через ритуальне багаття, ворожіння, пошуки цвіту папороті – все це абсолютно не узгоджується з християнством і нерідко засуджується церквою.Івана Купала, як відомо, вперше почали святкувати ще в язичницькі часи, до прийняття християнства в Київській Русі в 988 році. Це одне з найвідоміших свят східних слов'ян, присвячене літньому сонцестоянню і найвищому розквіту природи. Раніше воно відзначалося 24 червня, коли спостерігаються одні з найкоротших ночей в році. Разом з переходом з Юліанського на Григоріанський календар його дата змістилася на 7 липня (з 1918 року).День Івана Купала завжди вважався магічним і присвячувався божеству родючості на ім'я Купало. Тоді люди вірили, що на Івана Купала духи землі, води і вогню говорять з людьми і в ніч на свято до них можна максимально наблизитися. Вважалося, що це може як нашкодити, так і дати людині невичерпні сили і прихильність природи. Саме природа є "основним об'єктом" шанування в цей день. Вважається, що на Івана Купала особливу силу мають обряди, які виконуються поблизу природних джерел води і вогню. Головними атрибутами обрядів і ворожінь є "дари природи": квіти, трави, земля, камені та інше.Основними традиціями є стрибки через багаття і пускання вінків з польових трав і квітів по воді. Також прийнято здійснювати вночі обмивання у водоймах і очищати душу та помисли за допомогою вогню під відкритим небом. Ті, хто хоче омолодити свою душу, а також повеселитися, можуть вдатися до цілого ряду купальських обрядів. Наприклад, в цей день дівчатам прийнято було гадати на судженого, а пари стрибали через багаття заради веселощів і забави, а заодно – для залучення в будинок достатку.В наші дні Купала є ледь не єдиним язичницьким святом, яке збереглося в традиційному вигляді. Отже, крім традицій і прикмет варто дотримуватися і заборон: У ніч на Івана Купала не рекомендується спати, оскільки вважається, що саме в цей час прокидається всяка лісова нечисть. Жінкам слід побувати біля вечірньої ватри і тільки потім відзначати свято. Уникають цього тільки відьми. Членам сім'ї на Івана Купала краще нічого не давати, не продавати і не позичати. А знайдені на дорозі гроші, навіть якщо сума велика, піднімати не варто. В іншому випадку, це може накликати на родину бідність. Вагітним в ніч з 6 на 7 липня слід триматися подалі від води, також як літнім людям і дітям. Їх слабким організмам нечисть може в цей час принести шкоду.






































Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

4 лютого -200 років від дня народження Божени Нємцової."У світі добрих казок"(виставка-представлення).Божена Нємцова — видатний чеський прозаїк XIX ст., майстер «сільської» прози. Вона відобразила у своїх творах не лише побут, а й світогляд селян Чехії та Словаччини, її творчість пронизана духом патріотизму та народності. Казки Нємцової, низка її оповідань і передусім повість «Бабуся» увійшли в золотий фонд чеської літератури. Нємцова народилася у Відні і була позашлюбною дитиною чеської покоївки Терезії Новотної та фірмана-німця Йоганна Панкла. Невдовзі після її народження батьки зареєстрували шлюб і переїхали в Ратиборжице (неподалік від м.Ческа Скаліце), де служили в герцогині Заганьської. Вихованням Божени переважно займалася її бабуся Магдалина Новотна, котра прищепила внучці не лише високі моральні ідеали, а й любов до народу, його побуту, мови, фольклору. Близькість до панського двору також вплинула на розвиток дівчинки, з одного боку, розвинувши її культурно, а з другого — дозволивши їй побачити всю повноту соціальних контрастів. Божена закінчила тільки початкову школу, але була досить добре освічена; гостюючи в родині панського управителя у Звалковицях, вона ознайомилася з німецькою літературою, передусім із творчістю Й.К.Ф. Шиллера. У 17 років її видали заміж за урядового чиновника Йозефа Нємеца, по суті, чужого їй за своїми інтересами та характером. Проте саме завдяки йому Нємцова, перебуваючи у Празі (1842—1845рр.), зблизилася з передовою творчою інтелігенцією, передусім з поетом В. Б. Небеским, під впливом котрого почала писати. Після 1848р. Й. Немец як чеський патріот зазнав гонінь; творчість Нємцової владі теж не подобалася. Подружжя з чотирма дітьми було змушене переїхати спочатку в Німбурк, а потім у Ліберец, у 1850 р. Нємеца направили в Угорщину. Нємцова з дітьми переїхала у Прагу, де прожила 12 важких років: помер її старший син Гінек, вона сама важко хворіла, до цього після звільнення чоловіка додалися матеріальні нестатки. Восени 1861 р. Нємцова поїхала у Літомишль. аби видати там свої твори; захворівши, вона повернулась у Прагу і там невдовзі померла. Справжнім її дебютом стали «Народні казки та легенди» 1845—1847рр. Неприховані симпатії до простого народу та неприйняття буржуазії спричинювали вкрай негативне ставлення до Божени буржуазної преси, з якою про творчість Нємцової полемізував на сторінках журналу «Ческа вчела» один із найзначніших тогочасних письменників К. Гавлічек. У роки глибокої особистої кризи, після смерті сина, Нємцова написала свій найкращий твір — повість «Бабуся», навіяну споминами про дитинство та її бабусю, про віднайдену радість творчості. Нємцова цікавилася українською культурою, зокрема народною прозою. У нарисі «Картини зі словацького життя « (1859) вона описала українські обряди — сватання та весілля. Елементи українського фольклору є у збірці «Словацькі казки та оповіді». Восени 1861 року залишила чоловіка й поїхала в Літомишль, але хвороба й фінансові труднощі змусили її повернутися назад. В січні 1862 року померла в своєму празькому домі «Коло трьох лип» на Прикопі, поховали її на Вишеградському кладовищі.