Публікації

"Таємниці малахітової скриньки"(казкові посиденьки).Цікавий захід за творами Павла Бажова відбувся сьогодні у нашій бібліотеці.Для нашої вікторини ми взяли з «Малахітової скриньки» дві казки - «Кам'яна квітка» та «Гірський майстер»: ті, що розповідають нам історію каменеріза Данили-майстра та його відважної нареченої Катерини. Книга так полюбилася читачам, що не раз була екранізована, а також за нею були поставлені спектаклі, балет і навіть опера! Але цікавіше всіх мультфільмів і спектаклів, звичайно ж, залишаються самі казки.

Зображення

27 січня-140років від дня народження Павла Бажова. "Казкар Сибіру""(книжкова мандрівка).Бажов Павло Петрович (1879 – 1950) – відомий радянський письменник, фольклорист. Автор уральських розповідей "Малахітова шкатулка".Народився Павло 15 (27) січня 1879 поблизу Єкатеринбурга в сім’ї робітника. Навчався в заводській школі, де був одним із кращих учнів класу. Після закінчення духовного училища в Єкатеринбурзі, вступив до духовної семінарії Пермі. Завершивши навчання в 1899 році, став працювати вчителем російської мови. Дружиною Павла Бажова стала його учениця Валентина Іваницька. У шлюбі у них народилося семеро дітей. У громадянську війну воював на стороні червоних, проти білих і селянської армії Мамонтова, став журналістом, а потім — редактором, писав книги по історії Уралу, збирав фольклорні записи. Перша книга нарисів «Уральські бувальщини» вийшла в 1924 році. А перша оповідь Павла Бажова вийшла в 1936 році («Дівка Азовка»). В основному всі оповіді , переказані і записані письменником, були фольклорними. Вихід книги Бажова «Малахітова шкатулка» (1939 ) багато в чому визначила долю письменника. Ця книга принесла письменникові світову популярність. Талант Бажова якнайкраще проявився в оповідях даної книги, яку він постійно поповнював . «Малахітова шкатулка» – це збірка фольклорних оповідань для дітей і дорослих про життя і побут на Уралі , про красу природи уральської землі. За мотивами його оповідей створено кінофільм «Кам’яна квітка» (1946), балет С. С. Прокоф’єва «Оповідь про кам’яну квітку» (пост. 1954), однойменна опера К. В. Молчанова (пост. 1950), численні твори музики, скульптури, живопису. Твори Бажова перекладалися багатьма мовами світу, зокрема й українською (вперше 1958 року). Життя письменника обірвалося 3 грудня 1950.

Зображення

"України величний день злуки!"(година історичної слави).В День Соборності та злуки, з заходу на схід ,всі візьмемося за руки , бо один ми рід. Нащо нам ворогувати ? І що нам ділить? Україна наша мати , тож давайте жить, як ведеться між братами, як одна сім‘я, щоб не хиріти роками, тож і ти, і я згоді підемо назустріч, і розтане лід. Дружно станемо пліч-о-пліч проти горя й бід. Будем в злагоді і мирі щастя будувать, бо у ворожнечі вирі , тільки руйнувать .Тож візьмемося за руки, скажем на ввесь світ, в День Соборності та Злуки – ми один нарід!

Зображення

"Соборна Мати- Україна- одна для всіх, як оберіг!(виставка-історичний екскурс).22 січня 2019 Україна відзначає 100-йДокумент про об'єднання УНР і ЗУНР був проголошений на масовому віче, яке проходило на Софійській площі Києва 22 січня 1919 року за участю представників республік - Лонгіна Цегельського (державний секретар внутрішніх справ уряду ЗУНР) та Володимира Винниченка (глава Директорії УНР). У цей день дві держави на основі українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій об'єднувалися в єдину соборну Українську державу - гаранта демократичних прав і свобод громадян.ЗУНР отримала право повної автономії і назву Західної області Української Народної Республіки. Однак фактичне державне об'єднання українських земель в ті роки не відбулося. У період приходу до влади більшовиків лідери республік, у першу чергу, відстоювали свої регіональні інтереси. Так, в 1920 році частина західних українських земель перейшла до Польщі за "Варшавським договоом", підписаним главою Директорії УНР Симоном Петлюрою. Незважаючи на це, затвердження "Акта Злуки" УНР і ЗУНР прийнято вважати першим кроком до об'єднання українського народу, який показав силу волі і дух єдності, а також істотно вплинув на подальші національно-політичні процеси в країні.

Зображення