27 січня-140років від дня народження Павла Бажова. "Казкар Сибіру""(книжкова мандрівка).Бажов Павло Петрович (1879 – 1950) – відомий радянський письменник, фольклорист. Автор уральських розповідей "Малахітова шкатулка".Народився Павло 15 (27) січня 1879 поблизу Єкатеринбурга в сім’ї робітника. Навчався в заводській школі, де був одним із кращих учнів класу. Після закінчення духовного училища в Єкатеринбурзі, вступив до духовної семінарії Пермі. Завершивши навчання в 1899 році, став працювати вчителем російської мови. Дружиною Павла Бажова стала його учениця Валентина Іваницька. У шлюбі у них народилося семеро дітей. У громадянську війну воював на стороні червоних, проти білих і селянської армії Мамонтова, став журналістом, а потім — редактором, писав книги по історії Уралу, збирав фольклорні записи. Перша книга нарисів «Уральські бувальщини» вийшла в 1924 році. А перша оповідь Павла Бажова вийшла в 1936 році («Дівка Азовка»). В основному всі оповіді , переказані і записані письменником, були фольклорними. Вихід книги Бажова «Малахітова шкатулка» (1939 ) багато в чому визначила долю письменника. Ця книга принесла письменникові світову популярність. Талант Бажова якнайкраще проявився в оповідях даної книги, яку він постійно поповнював . «Малахітова шкатулка» – це збірка фольклорних оповідань для дітей і дорослих про життя і побут на Уралі , про красу природи уральської землі. За мотивами його оповідей створено кінофільм «Кам’яна квітка» (1946), балет С. С. Прокоф’єва «Оповідь про кам’яну квітку» (пост. 1954), однойменна опера К. В. Молчанова (пост. 1950), численні твори музики, скульптури, живопису. Твори Бажова перекладалися багатьма мовами світу, зокрема й українською (вперше 1958 року). Життя письменника обірвалося 3 грудня 1950.





























Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

4 лютого -200 років від дня народження Божени Нємцової."У світі добрих казок"(виставка-представлення).Божена Нємцова — видатний чеський прозаїк XIX ст., майстер «сільської» прози. Вона відобразила у своїх творах не лише побут, а й світогляд селян Чехії та Словаччини, її творчість пронизана духом патріотизму та народності. Казки Нємцової, низка її оповідань і передусім повість «Бабуся» увійшли в золотий фонд чеської літератури. Нємцова народилася у Відні і була позашлюбною дитиною чеської покоївки Терезії Новотної та фірмана-німця Йоганна Панкла. Невдовзі після її народження батьки зареєстрували шлюб і переїхали в Ратиборжице (неподалік від м.Ческа Скаліце), де служили в герцогині Заганьської. Вихованням Божени переважно займалася її бабуся Магдалина Новотна, котра прищепила внучці не лише високі моральні ідеали, а й любов до народу, його побуту, мови, фольклору. Близькість до панського двору також вплинула на розвиток дівчинки, з одного боку, розвинувши її культурно, а з другого — дозволивши їй побачити всю повноту соціальних контрастів. Божена закінчила тільки початкову школу, але була досить добре освічена; гостюючи в родині панського управителя у Звалковицях, вона ознайомилася з німецькою літературою, передусім із творчістю Й.К.Ф. Шиллера. У 17 років її видали заміж за урядового чиновника Йозефа Нємеца, по суті, чужого їй за своїми інтересами та характером. Проте саме завдяки йому Нємцова, перебуваючи у Празі (1842—1845рр.), зблизилася з передовою творчою інтелігенцією, передусім з поетом В. Б. Небеским, під впливом котрого почала писати. Після 1848р. Й. Немец як чеський патріот зазнав гонінь; творчість Нємцової владі теж не подобалася. Подружжя з чотирма дітьми було змушене переїхати спочатку в Німбурк, а потім у Ліберец, у 1850 р. Нємеца направили в Угорщину. Нємцова з дітьми переїхала у Прагу, де прожила 12 важких років: помер її старший син Гінек, вона сама важко хворіла, до цього після звільнення чоловіка додалися матеріальні нестатки. Восени 1861 р. Нємцова поїхала у Літомишль. аби видати там свої твори; захворівши, вона повернулась у Прагу і там невдовзі померла. Справжнім її дебютом стали «Народні казки та легенди» 1845—1847рр. Неприховані симпатії до простого народу та неприйняття буржуазії спричинювали вкрай негативне ставлення до Божени буржуазної преси, з якою про творчість Нємцової полемізував на сторінках журналу «Ческа вчела» один із найзначніших тогочасних письменників К. Гавлічек. У роки глибокої особистої кризи, після смерті сина, Нємцова написала свій найкращий твір — повість «Бабуся», навіяну споминами про дитинство та її бабусю, про віднайдену радість творчості. Нємцова цікавилася українською культурою, зокрема народною прозою. У нарисі «Картини зі словацького життя « (1859) вона описала українські обряди — сватання та весілля. Елементи українського фольклору є у збірці «Словацькі казки та оповіді». Восени 1861 року залишила чоловіка й поїхала в Літомишль, але хвороба й фінансові труднощі змусили її повернутися назад. В січні 1862 року померла в своєму празькому домі «Коло трьох лип» на Прикопі, поховали її на Вишеградському кладовищі.

Зображення
Докладніше