15 січня-Міжнародний день снігу."Сніг-сніжок засипав поріжок"(ігрові забави на бібліотечному майданчику).Всесвітній день снігу (World Snow Day) має й іншу назву - Міжнародний день зимових видів спорту. Адже традиційно сніг пов'язаний із зимовими видами спорту. Мета свята - привернути увагу перш за все дітей та молоді до активного способу життя. За задумом Міжнародної федерації лижного спорту, в цей день в різних країнах світу повинні проходити святкові "снігові фестивалі". На цих фестивалях всі бажаючі можуть позмагатися в катанні на ковзанах, лижах, сноуборді, санках і т.д. "Цей день дає можливість насолодитися снігом, познайомитися з кимось і зануритися в світле майбутнє зимових видів спорту, які будуть сприйматися не тільки як змагання, а й як розвага, - пояснює ідею свята президент Міжнародної федерації лижного спорту Жан-Франко Каспер. - сьогоднішні діти часто дивляться в майбутнє з песимізмом, і ми сподіваємося, що завдяки цьому заходу ми зможемо показати їм та їхнім сім'ям, скільки задоволення вони можуть отримати завдяки снігу, зберігаючи при цьому здоровий, безпечний і екологічний спосіб життя". Ініціатива знайшла підтримку у громадян, що найкращим чином доводить актуальність Всесвітнього дня снігу. Так, якщо в перший рік проведення свята (2012) в ньому взяли участь понад 20 країн світу, серед яких США, Канада, Австралія, Швейцарія, Фінляндія, Німеччина, Великобританія, Норвегія, Польща, Туреччина, Казахстан, Україна і інші, то в наступного року кількість країн-учасниць збільшилася до 40. Україна, до речі, одна з тих країн, де World Snow Day можна святкувати не абстрактно, а безпосередньо валяючись в снігу або катаючись на лижах. Так що не втратимо свій шанс на здоровий і спортивний спосіб життя.




































Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

4 лютого -200 років від дня народження Божени Нємцової."У світі добрих казок"(виставка-представлення).Божена Нємцова — видатний чеський прозаїк XIX ст., майстер «сільської» прози. Вона відобразила у своїх творах не лише побут, а й світогляд селян Чехії та Словаччини, її творчість пронизана духом патріотизму та народності. Казки Нємцової, низка її оповідань і передусім повість «Бабуся» увійшли в золотий фонд чеської літератури. Нємцова народилася у Відні і була позашлюбною дитиною чеської покоївки Терезії Новотної та фірмана-німця Йоганна Панкла. Невдовзі після її народження батьки зареєстрували шлюб і переїхали в Ратиборжице (неподалік від м.Ческа Скаліце), де служили в герцогині Заганьської. Вихованням Божени переважно займалася її бабуся Магдалина Новотна, котра прищепила внучці не лише високі моральні ідеали, а й любов до народу, його побуту, мови, фольклору. Близькість до панського двору також вплинула на розвиток дівчинки, з одного боку, розвинувши її культурно, а з другого — дозволивши їй побачити всю повноту соціальних контрастів. Божена закінчила тільки початкову школу, але була досить добре освічена; гостюючи в родині панського управителя у Звалковицях, вона ознайомилася з німецькою літературою, передусім із творчістю Й.К.Ф. Шиллера. У 17 років її видали заміж за урядового чиновника Йозефа Нємеца, по суті, чужого їй за своїми інтересами та характером. Проте саме завдяки йому Нємцова, перебуваючи у Празі (1842—1845рр.), зблизилася з передовою творчою інтелігенцією, передусім з поетом В. Б. Небеским, під впливом котрого почала писати. Після 1848р. Й. Немец як чеський патріот зазнав гонінь; творчість Нємцової владі теж не подобалася. Подружжя з чотирма дітьми було змушене переїхати спочатку в Німбурк, а потім у Ліберец, у 1850 р. Нємеца направили в Угорщину. Нємцова з дітьми переїхала у Прагу, де прожила 12 важких років: помер її старший син Гінек, вона сама важко хворіла, до цього після звільнення чоловіка додалися матеріальні нестатки. Восени 1861 р. Нємцова поїхала у Літомишль. аби видати там свої твори; захворівши, вона повернулась у Прагу і там невдовзі померла. Справжнім її дебютом стали «Народні казки та легенди» 1845—1847рр. Неприховані симпатії до простого народу та неприйняття буржуазії спричинювали вкрай негативне ставлення до Божени буржуазної преси, з якою про творчість Нємцової полемізував на сторінках журналу «Ческа вчела» один із найзначніших тогочасних письменників К. Гавлічек. У роки глибокої особистої кризи, після смерті сина, Нємцова написала свій найкращий твір — повість «Бабуся», навіяну споминами про дитинство та її бабусю, про віднайдену радість творчості. Нємцова цікавилася українською культурою, зокрема народною прозою. У нарисі «Картини зі словацького життя « (1859) вона описала українські обряди — сватання та весілля. Елементи українського фольклору є у збірці «Словацькі казки та оповіді». Восени 1861 року залишила чоловіка й поїхала в Літомишль, але хвороба й фінансові труднощі змусили її повернутися назад. В січні 1862 року померла в своєму празькому домі «Коло трьох лип» на Прикопі, поховали її на Вишеградському кладовищі.

Зображення
Докладніше