Публікації

Показано дописи з січень, 2019

"Мужність, приречена на безсмертя" (вечір пам'яті Героїв Крут).Над Крутами круки, під круками Крути, зійшлося юнацтво , щоб волю здобути. Сніги зледенілі і темінь іскриста, за Крутами в скруту зійшлося їх триста. Білим снігом мело , чорним громом гуло, їх там триста , як скло, їх там триста , як скло. Під круками Крути , над Крутами круки, заклякли на кольбах зморожені руки , настелено в полі кривавої вати , щоб їх молоденьким переночувати. Білим снігом мело, чорним громом гуло , їх там триста, як скло. Моя Україно, мій Києве-княже, ця юнь безборонна за тебе поляже, щоб ми їх посвяти, не смівши забути ,своїм воскресінням помстились за Крути...

Зображення
Дописати коментар
Докладніше

29 січня-День пам'яті героїв Крут. "Згадаймо юність, що згоріла в Крутах"(виставка-реквієм). 29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами. Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч. Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. А кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!” І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічнений у памяті укра численних Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ “Про вшанування пам’яті героїв Крут”.

Зображення
Дописати коментар
Докладніше

27 січня-180 років від дня народження Павла Чубинського."Я в світі щиро працював, я сіяв те, що Бог послав"(виставка-портрет). Павло Платонович Чубинський — український етнолог, фольклорист, поет, автор слів Гімну України. Народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї. Після закінчення Другої київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе в селі Ропча на Чернігівщині. 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства. Повернувшись в Україну, впродовж 1861–1862 років пише статті для «Основи», співпрацює з «Черниговским листком» та з «Киевскими губернскими ведомостями». У цей час намагається відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. Належав до течії хлопоманів. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, проти них було заведено кримінальну справу. Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. Після прийняття Валуєвського циркуляра 1863 року потрапив під негласний нагляд. Був висланий на поселення в Архангельську губернію. Перебуваючи на засланні взяв участь в історико-статистичному вивченні краю. Завдяки особистим якостям займав різноманітні посади в губернських статистичних комітетах (працює слідчим, секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі). Очолював експедицію з вивчення Печорського краю і Заполярного Уралу. За його ініціативою була відправлена експедиція навіть на Нову Землю. У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. 1873–1875 — секретар (1875–1876 — заступник голови) Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва. За допомогою президії Російського географічного товариства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі. У 1879 р. Чубинський пішов у відставку, тяжко захворів, і до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 17 січня 1884 р. в рідному селі.

Зображення
Дописати коментар
Докладніше

27 січня-Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. "Спадщина виживання"(виставка-спомин).Слово «Голокост» походить від грецького holo «цілий, весь» і kaustos «горючий, згорілий». Воно означає жертвоприношення тварини, при якому все тіло спалюється. Голокост також відомий як Шоа, що в перекладі з івриту означає «руйнування, знищення». Поняття «Шоа» і «Останнє рішення» завжди ставляться до знищення нацистами євреїв, а прозивне «Голокост» відноситься до влаштованого фашистами геноциду в цілому, в той час як «холокост» може означати масове винищування будь-якої групи людей будь-яким урядом.... Голокост почався в січні 1933 року, коли до влади прийшов Гітлер, і фактично закінчився 8 травня 1945 року. У період між 1933 і 1945 роками під час Голокосту було вбито більше 11 мільйонів чоловіків, жінок і дітей. Приблизно шість мільйонів з них були євреями. За час Голокосту загинуло більше 1,1 мільйона дітей. Діти були особливою мішенню для нацистів в період Голокосту. Живими вони представляли виняткову загрозу, адже, подорослішавши, вони б створили нове покоління євреїв. Багато дітей задихнулися в скотовозах по шляху до таборів. Тих, хто вижив, негайно поміщали в газові камери.... Багато єврейських дітей, яких заховали в християнських родинах під час Голокосту, не здогадувалися про своє походження і залишалися зі своїми прийомними батьками. Деякі діти настільки прив’язалися до прийомних батьків, що не хотіли покидати їх, щоб возз’єднатися з вижившими членами рідної сім’ї....

Зображення
Дописати коментар
Докладніше