6 грудня-День Збройних Сил України."Майбутній захисник"(виставка-шана).сторія та традиції Дня ЗСУ Святкування Дня Збройних Сил України було офіційно запроваджено постановою Верховної Ради України в 1993 році. На державному рівні свято відзначається урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, розташованої у Києві у Парку Вічної Слави та божественною літургією за здоров’я військових і упокій загиблих. У військових частинах цього дня відбуваються урочисті збори, церемонія вручення державних нагород та святковий концерт. З 2009 року до Дня Збройних сил України присуджуються дві премії імені Богдана Хмельницького у розмірі 10 тисяч гривень. Ця нагорода відзначає митців, котрі найкраще висвітлили у творах літератури та мистецтва військову тематику. Також щороку Президент України, котрий виступає Головнокомандувачем Збройних Сил України, вітає військовослужбовців, відзначаючи їхню фундаментальну роль у захисті незалежності України. Головне про Збройні сили України Збройні сили України є військовим формуванням, яке має обороняти Україну, захищати її незалежність, територіальну цілісність та недоторканість. ЗСУ стримують будь-яку збройну агресію проти нашої держави, охороняють повітряний та підводний простори України. Це закріплено у Конституції України. До складу української армії належать Повітряні і Військово-морські сили України та Сухопутні війська, Сили спеціальних операцій та Десантно-штурмові війська України. До структури Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. До структури Повітряних сил належать винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська. Збройні сили перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України. А безпосереднє керівництво Збройними силами України як в мирний час, так і період ведення бойових дій здійснює Президент. Українська армія перебувала у не надто прогресивному стані, починаючи з 1991 року з огляду на економічні та політичні проблеми, що постали перед Україною на початку третього тисячоліття. Однак після початку військового конфлікту з Росією у 2014 році армія почала відроджуватися. Цей рік став переламним у старті оновлення ЗСУ – армія, котра переозброїлася, покращила екіпіровку військовослужбовців за стандартами НАТО та підвищила їхній професіоналізм і боєготовність. Минуло п’ять років – і армія Україна у десятці найпотужніших армій Європи та на 30-му місці світових армій у міжнародному рейтингу Global Firepower. Таким чином, українська армія загалом покращила свою боєздатність, ставши однією з найсучасніших армій світу. Також за цей час Україна відмовилася від позаблокового статусу, заявивши світові про намір вступити до НАТО.




























Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

4 лютого -200 років від дня народження Божени Нємцової."У світі добрих казок"(виставка-представлення).Божена Нємцова — видатний чеський прозаїк XIX ст., майстер «сільської» прози. Вона відобразила у своїх творах не лише побут, а й світогляд селян Чехії та Словаччини, її творчість пронизана духом патріотизму та народності. Казки Нємцової, низка її оповідань і передусім повість «Бабуся» увійшли в золотий фонд чеської літератури. Нємцова народилася у Відні і була позашлюбною дитиною чеської покоївки Терезії Новотної та фірмана-німця Йоганна Панкла. Невдовзі після її народження батьки зареєстрували шлюб і переїхали в Ратиборжице (неподалік від м.Ческа Скаліце), де служили в герцогині Заганьської. Вихованням Божени переважно займалася її бабуся Магдалина Новотна, котра прищепила внучці не лише високі моральні ідеали, а й любов до народу, його побуту, мови, фольклору. Близькість до панського двору також вплинула на розвиток дівчинки, з одного боку, розвинувши її культурно, а з другого — дозволивши їй побачити всю повноту соціальних контрастів. Божена закінчила тільки початкову школу, але була досить добре освічена; гостюючи в родині панського управителя у Звалковицях, вона ознайомилася з німецькою літературою, передусім із творчістю Й.К.Ф. Шиллера. У 17 років її видали заміж за урядового чиновника Йозефа Нємеца, по суті, чужого їй за своїми інтересами та характером. Проте саме завдяки йому Нємцова, перебуваючи у Празі (1842—1845рр.), зблизилася з передовою творчою інтелігенцією, передусім з поетом В. Б. Небеским, під впливом котрого почала писати. Після 1848р. Й. Немец як чеський патріот зазнав гонінь; творчість Нємцової владі теж не подобалася. Подружжя з чотирма дітьми було змушене переїхати спочатку в Німбурк, а потім у Ліберец, у 1850 р. Нємеца направили в Угорщину. Нємцова з дітьми переїхала у Прагу, де прожила 12 важких років: помер її старший син Гінек, вона сама важко хворіла, до цього після звільнення чоловіка додалися матеріальні нестатки. Восени 1861 р. Нємцова поїхала у Літомишль. аби видати там свої твори; захворівши, вона повернулась у Прагу і там невдовзі померла. Справжнім її дебютом стали «Народні казки та легенди» 1845—1847рр. Неприховані симпатії до простого народу та неприйняття буржуазії спричинювали вкрай негативне ставлення до Божени буржуазної преси, з якою про творчість Нємцової полемізував на сторінках журналу «Ческа вчела» один із найзначніших тогочасних письменників К. Гавлічек. У роки глибокої особистої кризи, після смерті сина, Нємцова написала свій найкращий твір — повість «Бабуся», навіяну споминами про дитинство та її бабусю, про віднайдену радість творчості. Нємцова цікавилася українською культурою, зокрема народною прозою. У нарисі «Картини зі словацького життя « (1859) вона описала українські обряди — сватання та весілля. Елементи українського фольклору є у збірці «Словацькі казки та оповіді». Восени 1861 року залишила чоловіка й поїхала в Літомишль, але хвороба й фінансові труднощі змусили її повернутися назад. В січні 1862 року померла в своєму празькому домі «Коло трьох лип» на Прикопі, поховали її на Вишеградському кладовищі.