Публікації

Показано дописи з 2018

"А Новий рік вже на порозі!" Коли проб’є дванадцята година, і старий рік зустрінеться з Новим, хай пощастить і Вам, і всій родині, ми зичимо, щоб посміхнулись Ви! Хай казку принесе на крилах вечір, і казка щоб затрималась на вік, і під ялинку щоб чарівні речі приніс Вам щедрий дядько Новий Рік!

Зображення

"Мандрівка зимовою казкою"(книжковий калейдоскоп). Зима-чарівниця, чудова пора! Радіє красі цій уся дітвора. Іскристі сніжинки із неба летять, спадають на землю і тихо скриплять. І падає сніг на долоні мої, і радісно так стає враз на душі! Сніжинки в долонях водою стекли… Чому не лишились?! Від мене втекли. А сніг не стихає – все йде та іде… Землі вже немає, не видно ніде… А сніг вже вкриває мов ковдрою все… Дерева дрімають, сніг спокій несе.

Зображення

"Готуємося до свята"(новорічний декор на молодшому абонементі).

Зображення

"Грудень на свята багатий"(народознавчий прогностик). 25 грудня-день чудотворця святого Спиридона Святителя. Святитель Спиридон Триміфунтський (Саламинський), чудотворець, народився наприкінці III століття на острові Кіпр. Незважаючи на те що з моменту його смерті пройшло п`ятнадцять століть, про нього відомо чимало. З дитячих років святий Спиридон пас овець, чистим і Богоугодним життям наслідував старозавітних праведників: Давида - в лагідності, Якова – у доброті, Авраама - в любові до мандрівників. У зрілому віці святий Спиридон став батьком родини. За невпинну пам`ять про Бога і добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливості, зцілення невиліковних хворих і вигнання бісів. Спиридон походив з вельми забезпеченої сім`ї, йому належав великий будинок і багаті землі. Він брав активну участь у громадському житті рідного міста, його поважали всі місцеві жителі. Попри те, що він займав високе становище, за порадою до нього могла прийти кожна людина - небагатий ремісник або великий землевласник. Нерідко до нього зверталися в пошуках матеріальної підтримки, і Спиридон охоче позичав неабиякі суми, не вимагаючи ні письмових зобов`язань, ні тим більше відсотків. Він лише казав: «Віддаси, коли зможеш». Головною його радістю була дружина. Спиридон дуже любив її, і з роками ця любов ставала тільки міцнішою.

Зображення

22 грудня-185 років від дня народження Марко Вовчок. "Світло класики: Марко Вовчок" (тематична поличка). Справжнє ім’я: Марія Олександрівна Вілінська . Марко Вовчок ніколи не заперечувала вигадки про себе і не спростовувала публічно помилки стосовно її біографічних даних. Письменниця була впевнена, що біографію людини варто писати тільки після її смерті. Вона ніде не друкувала свого портрета до 1902 року. Зна­ла близько 10 іноземних мов, се­ред яких французька, англійська, польська, чеська, німецька, українська (рідною для неї була російська) та інші. Повсякденною мовою в родині Вілінських була французька. Була знайома з Тарасом Шевченком, Пантелеймоном Кулішем, Миколою Костомаровим, Іваном Тургенєвим, Жулем Верном, Дмитром Менделеєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим, О. Герценом, Л. Толстим. Повість «Маруся» отрима­ла нагороду Французької академії і була рекомендована для обов’язкового вивчення в французьких школах. Марко Вовчок прожила 73 роки, виглядала теж досить молодо, як на свій вік. Померла від раку мозку. Вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею наприкінці 50-х років ХІХ століття.

Зображення