Публікації
Показано дописи з грудень, 2018
"Мандрівка зимовою казкою"(книжковий калейдоскоп). Зима-чарівниця, чудова пора! Радіє красі цій уся дітвора. Іскристі сніжинки із неба летять, спадають на землю і тихо скриплять. І падає сніг на долоні мої, і радісно так стає враз на душі! Сніжинки в долонях водою стекли… Чому не лишились?! Від мене втекли. А сніг не стихає – все йде та іде… Землі вже немає, не видно ніде… А сніг вже вкриває мов ковдрою все… Дерева дрімають, сніг спокій несе.
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
"Готуємося до свята"(новорічний декор на молодшому абонементі).
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
"Грудень на свята багатий"(народознавчий прогностик). 25 грудня-день чудотворця святого Спиридона Святителя. Святитель Спиридон Триміфунтський (Саламинський), чудотворець, народився наприкінці III століття на острові Кіпр. Незважаючи на те що з моменту його смерті пройшло п`ятнадцять століть, про нього відомо чимало. З дитячих років святий Спиридон пас овець, чистим і Богоугодним життям наслідував старозавітних праведників: Давида - в лагідності, Якова – у доброті, Авраама - в любові до мандрівників. У зрілому віці святий Спиридон став батьком родини. За невпинну пам`ять про Бога і добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливості, зцілення невиліковних хворих і вигнання бісів. Спиридон походив з вельми забезпеченої сім`ї, йому належав великий будинок і багаті землі. Він брав активну участь у громадському житті рідного міста, його поважали всі місцеві жителі. Попри те, що він займав високе становище, за порадою до нього могла прийти кожна людина - небагатий ремісник або великий землевласник. Нерідко до нього зверталися в пошуках матеріальної підтримки, і Спиридон охоче позичав неабиякі суми, не вимагаючи ні письмових зобов`язань, ні тим більше відсотків. Він лише казав: «Віддаси, коли зможеш». Головною його радістю була дружина. Спиридон дуже любив її, і з роками ця любов ставала тільки міцнішою.
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
22 грудня-185 років від дня народження Марко Вовчок. "Світло класики: Марко Вовчок" (тематична поличка). Справжнє ім’я: Марія Олександрівна Вілінська . Марко Вовчок ніколи не заперечувала вигадки про себе і не спростовувала публічно помилки стосовно її біографічних даних. Письменниця була впевнена, що біографію людини варто писати тільки після її смерті. Вона ніде не друкувала свого портрета до 1902 року. Знала близько 10 іноземних мов, серед яких французька, англійська, польська, чеська, німецька, українська (рідною для неї була російська) та інші. Повсякденною мовою в родині Вілінських була французька. Була знайома з Тарасом Шевченком, Пантелеймоном Кулішем, Миколою Костомаровим, Іваном Тургенєвим, Жулем Верном, Дмитром Менделеєвим, О. Бородіним, І. Сєченовим, О. Герценом, Л. Толстим. Повість «Маруся» отримала нагороду Французької академії і була рекомендована для обов’язкового вивчення в французьких школах. Марко Вовчок прожила 73 роки, виглядала теж досить молодо, як на свій вік. Померла від раку мозку. Вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею наприкінці 50-х років ХІХ століття.
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки