15 вересня-230 років від дня народження Джеймса Фенімора Купера. "Великий піонер американської літератури"(виставка-портрет). Майбутній американський письменник з’явився на світ в 1879 році в місті Берлінгтон (штат Нью-Джерсі) в сім’ї хлібороба. Його батьки були заможними і змогли дати синові гідну освіту: спочатку він навчався у місцевій школі, а згодом відправили в Єльський коледж. Але навчання в коледжі не дуже припало до душі юному Куперу і в 17 років він йде на морську службу. Спочатку Джеймс служив моряком на торговому кораблі, після на військовому. Майбутній письменник плавав по Великим Озерам, Атлантичному океану. Під час подорожей Фенімор відкрив для себе світ, набрався життєвого досвіду. У 1810 році помирає батько Джеймса, і він завершив свою морську кар’єру, отримавши в спадок пристойний на той час спадок. Через рік Фенімор Купер одружується і починає вести осілий спосіб життя, оселившись в містечку Скарсдейл. У 1821 році він написав свій перший твір «Обережність». Продовжуючи літературну діяльність, письменник написав патріотичний роман «Шпигун», в якому висловив інтерес до війни за незалежність, що проходила в Америці. Його книги швидко стали популярними в усьому світі. Джеймс в 1826 році відправляється в «літературне турне» по Європі. Тривалий час він проживав у Франції і Італії, цікавлячись Старим і Новим Світом. В Європі романіст написав романи на морську тематику – «Морська чарівниця», «Червоний корсар», а також захоплюючу середньовічну трилогію «Кат», «Гейденмауер», «Браво». Після 7 років, проведених в Європі, Фенімор Купер повертається в Америку і спостерігає таку картину: промисловий переворот знищив патріархальні відносини в суспільстві, а в мисленні людей головним пріоритетом стали гроші. Письменник назвав це явище моральним затемненням і намагався закликати співгромадян до боротьби з перекрученою моральністю. Але американські буржуа закинули Куперу звинувачення в зарозумілості, відсутності патріотизму і літературного таланту. Після такого фіаско письменник усамітнюється в селищі Куперстаун, продовжуючи писати історичні та публіцистичні романи про місто Нью-Йорку і військово-морський флот США. Письменник помер у вересні 1851 року. Найвідоміші твори Фенімора Купера – «Піонери», «Звіробій», «Слідопит», «Останній з могікан», «Прерія». Фенімор Купер цікаві факти У 1811 році Купер одружився на француженці Делане. Вона любила читати книги. За легендою, Джеймс читав своїй дружині роман вголос і зронив фразу, що може написати і сам не гірше. Делана посперечалася з чоловіком на цей рахунок. І Фенімор через кілька тижнів написав роман під назвою «Обережність». Батьки Джеймса Купера були фінансово забезпеченими людьми в суспільстві і мали високе положення. Вони жили у великому будинку з назвою Отсего Холл. Тому синові вони дали кращу освіту. Перший роман автора «Обережність» був опублікований анонімно. Він був 12-ю дитиною з 13-ти в сім’ї. У самого Купера було 7 дітей, з яких 2-е померли в ранньому віці. У 1826 році Джеймс взяв подвійне прізвище Фенімор-Купер на честь родичів по материнській лінії. Згодом у прізвищі зник дефіс. Роман «Останній з могікан» вважається шедевром. У 13 років автор був зарахований в Єльський університет. На третьому курсі Купер був виключений через деякі трюки. Він підірвав двері одного учня і прив’язав в кімнаті для читання осла.








Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

4 лютого -200 років від дня народження Божени Нємцової."У світі добрих казок"(виставка-представлення).Божена Нємцова — видатний чеський прозаїк XIX ст., майстер «сільської» прози. Вона відобразила у своїх творах не лише побут, а й світогляд селян Чехії та Словаччини, її творчість пронизана духом патріотизму та народності. Казки Нємцової, низка її оповідань і передусім повість «Бабуся» увійшли в золотий фонд чеської літератури. Нємцова народилася у Відні і була позашлюбною дитиною чеської покоївки Терезії Новотної та фірмана-німця Йоганна Панкла. Невдовзі після її народження батьки зареєстрували шлюб і переїхали в Ратиборжице (неподалік від м.Ческа Скаліце), де служили в герцогині Заганьської. Вихованням Божени переважно займалася її бабуся Магдалина Новотна, котра прищепила внучці не лише високі моральні ідеали, а й любов до народу, його побуту, мови, фольклору. Близькість до панського двору також вплинула на розвиток дівчинки, з одного боку, розвинувши її культурно, а з другого — дозволивши їй побачити всю повноту соціальних контрастів. Божена закінчила тільки початкову школу, але була досить добре освічена; гостюючи в родині панського управителя у Звалковицях, вона ознайомилася з німецькою літературою, передусім із творчістю Й.К.Ф. Шиллера. У 17 років її видали заміж за урядового чиновника Йозефа Нємеца, по суті, чужого їй за своїми інтересами та характером. Проте саме завдяки йому Нємцова, перебуваючи у Празі (1842—1845рр.), зблизилася з передовою творчою інтелігенцією, передусім з поетом В. Б. Небеским, під впливом котрого почала писати. Після 1848р. Й. Немец як чеський патріот зазнав гонінь; творчість Нємцової владі теж не подобалася. Подружжя з чотирма дітьми було змушене переїхати спочатку в Німбурк, а потім у Ліберец, у 1850 р. Нємеца направили в Угорщину. Нємцова з дітьми переїхала у Прагу, де прожила 12 важких років: помер її старший син Гінек, вона сама важко хворіла, до цього після звільнення чоловіка додалися матеріальні нестатки. Восени 1861 р. Нємцова поїхала у Літомишль. аби видати там свої твори; захворівши, вона повернулась у Прагу і там невдовзі померла. Справжнім її дебютом стали «Народні казки та легенди» 1845—1847рр. Неприховані симпатії до простого народу та неприйняття буржуазії спричинювали вкрай негативне ставлення до Божени буржуазної преси, з якою про творчість Нємцової полемізував на сторінках журналу «Ческа вчела» один із найзначніших тогочасних письменників К. Гавлічек. У роки глибокої особистої кризи, після смерті сина, Нємцова написала свій найкращий твір — повість «Бабуся», навіяну споминами про дитинство та її бабусю, про віднайдену радість творчості. Нємцова цікавилася українською культурою, зокрема народною прозою. У нарисі «Картини зі словацького життя « (1859) вона описала українські обряди — сватання та весілля. Елементи українського фольклору є у збірці «Словацькі казки та оповіді». Восени 1861 року залишила чоловіка й поїхала в Літомишль, але хвороба й фінансові труднощі змусили її повернутися назад. В січні 1862 року померла в своєму празькому домі «Коло трьох лип» на Прикопі, поховали її на Вишеградському кладовищі.