8 лютого -185 років від дня народження Дмитра Менделєєва. "Основоположник сучасної хімічної науки"(виставка-дослідження).Іменем Менделєєва названий хімічний елемент – менделевій. Отриманий штучно в 1955 році, елемент був названий на честь хіміка, який першим почав використовувати періодичну систему елементів для передбачення хімічних властивостей ще не відкритих елементів. Насправді Менделєєв не перший, хто створив періодичну таблицю елементів, і не перший, хто припустив періодичність хімічних властивостей елементів. Досягненням Менделєєва було визначення періодичності і на її основі складання таблиці елементів. Вчений залишив порожні клітки для ще відкритих елементів. В результаті, використовуючи періодичність таблиці, було можливим визначити всі фізичні і хімічні властивості пропущених елементів.Про сон, якого не було. Існує думка, що одного разу уві сні Менделєєв побачив періодичну таблицю хімічних елементів, після чого він її винайшов. Однак учений спростував цю легенду, відповівши наступне: «Я над нею, може бути, двадцять років думав, а ви думаєте: сидів і раптом … готово». До слова, відкриття періодичного закону відбулося в лютому 1869.. 17 лютого Дмитро Менделєєв, збираючись у дорогу, накреслив начерк таблиці на зворотній стороні непримітного листа, в якому його запрошували приїхати і допомогти виробництву. Вчений пізніше скаже, що тоді «мимоволі зародилася думка про те, що між масою і хімічними властивостями повинний бути зв’язок». Так, він написав на окремих картках назви всіх відомих елементів, їх атомну вагу і властивості, а потім розташував їх по порядку. Поїздку довелося відкласти – вчений з головою поринув у роботу, в результаті якої був відкритий періодичний закон хімічних елементів. Варто зауважити, що в той час близько 60 хімічних елементів було вивчено, а понад тридцять ще очікували свого часу. У 1870 році Менделєєв обчислив атомні маси елементів, які в його таблиці залишалися «порожніми» невивченими місцями. Так вченим було передбачене існування «екаалюмінію» (галій), «екаборому» (скандій), «екасіліцію» (германій) та інших елементів.























Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

4 лютого -200 років від дня народження Божени Нємцової."У світі добрих казок"(виставка-представлення).Божена Нємцова — видатний чеський прозаїк XIX ст., майстер «сільської» прози. Вона відобразила у своїх творах не лише побут, а й світогляд селян Чехії та Словаччини, її творчість пронизана духом патріотизму та народності. Казки Нємцової, низка її оповідань і передусім повість «Бабуся» увійшли в золотий фонд чеської літератури. Нємцова народилася у Відні і була позашлюбною дитиною чеської покоївки Терезії Новотної та фірмана-німця Йоганна Панкла. Невдовзі після її народження батьки зареєстрували шлюб і переїхали в Ратиборжице (неподалік від м.Ческа Скаліце), де служили в герцогині Заганьської. Вихованням Божени переважно займалася її бабуся Магдалина Новотна, котра прищепила внучці не лише високі моральні ідеали, а й любов до народу, його побуту, мови, фольклору. Близькість до панського двору також вплинула на розвиток дівчинки, з одного боку, розвинувши її культурно, а з другого — дозволивши їй побачити всю повноту соціальних контрастів. Божена закінчила тільки початкову школу, але була досить добре освічена; гостюючи в родині панського управителя у Звалковицях, вона ознайомилася з німецькою літературою, передусім із творчістю Й.К.Ф. Шиллера. У 17 років її видали заміж за урядового чиновника Йозефа Нємеца, по суті, чужого їй за своїми інтересами та характером. Проте саме завдяки йому Нємцова, перебуваючи у Празі (1842—1845рр.), зблизилася з передовою творчою інтелігенцією, передусім з поетом В. Б. Небеским, під впливом котрого почала писати. Після 1848р. Й. Немец як чеський патріот зазнав гонінь; творчість Нємцової владі теж не подобалася. Подружжя з чотирма дітьми було змушене переїхати спочатку в Німбурк, а потім у Ліберец, у 1850 р. Нємеца направили в Угорщину. Нємцова з дітьми переїхала у Прагу, де прожила 12 важких років: помер її старший син Гінек, вона сама важко хворіла, до цього після звільнення чоловіка додалися матеріальні нестатки. Восени 1861 р. Нємцова поїхала у Літомишль. аби видати там свої твори; захворівши, вона повернулась у Прагу і там невдовзі померла. Справжнім її дебютом стали «Народні казки та легенди» 1845—1847рр. Неприховані симпатії до простого народу та неприйняття буржуазії спричинювали вкрай негативне ставлення до Божени буржуазної преси, з якою про творчість Нємцової полемізував на сторінках журналу «Ческа вчела» один із найзначніших тогочасних письменників К. Гавлічек. У роки глибокої особистої кризи, після смерті сина, Нємцова написала свій найкращий твір — повість «Бабуся», навіяну споминами про дитинство та її бабусю, про віднайдену радість творчості. Нємцова цікавилася українською культурою, зокрема народною прозою. У нарисі «Картини зі словацького життя « (1859) вона описала українські обряди — сватання та весілля. Елементи українського фольклору є у збірці «Словацькі казки та оповіді». Восени 1861 року залишила чоловіка й поїхала в Літомишль, але хвороба й фінансові труднощі змусили її повернутися назад. В січні 1862 року померла в своєму празькому домі «Коло трьох лип» на Прикопі, поховали її на Вишеградському кладовищі.